Час інтерв’ю – Катержина Тучкова (Čas na rozhovor – Kateřina Tučková, 2023)

Přidal: Premek |

Červen 27, 2023

Rozhovor moderuje Olena Huseinova. Překlad Tetiana Okopna.

Natočeno 2023. Premiéra 20. 6. 2023 (Ukr.Radio, 21:20 h.; 48 min.) v cyklu Radio Kultura.

Lit.: Tučková, Kateřina: Všechno fungovalo výborně… In Facebook, 27. 6. 2023 (status). – Cit.: Všechno fungovalo výborně, v Český rozhlas Plus byla nažhavená technika, v kyjevském studiu seděla za mikrofonem perfektně připravená Olena Huseinova, básnířka, novinářka a moderátorka Radia Kultura, vedle mě Tetiana Okopna s naprosto omračující schopností tlumočit dlouhé a nelehké promluvy, jen já jsem si připadala naprosto nepatřičně: mluvit s Olenou z bezpečí pražského studia o náletu na porodnici v Mariupolu bylo jako stříknout koktejl vzteku, zděšení a bezmoci ještě koňskou dávkou studu, že si člověk pro takovou událost z českého závětří vůbec troufá najít slova. Ale protože o slova šlo v pořadu o tom, jak spisovatelé z Evropy vnímají invazi Rusů na Ukrajinu především, tak nějaký smysl to snad přece jen mělo. Tak ještě jednou, přátelé – Sláva Ukrajině!

Lit.: Гусейнова, Олена: Катержина Тучкова: „Я вирішила використати свій талант письменниці, щоб допомогти Україні“. In web Ukr.Radio, 20. 6. 2023 (článek + nahrávka k poslechu). – Cit.: Чеська письменниця, авторка новели про маріупольський пологовий будинок Катержина Тучкова розповіла Радіо Культура про свою підтримку України. „Мені ніяк не йшла з голови фотографія, на якій вагітну жінку з розбомбленого маріупольського пологового будинку виносять рятувальники. Я думала про цю жінку, не могла про неї забути, і зрештою вирішила написати про неї історію“, – зазначила Катержина Тучкова. Також вона розповіла, як Чехії не вдається позбутися радянських наративів. „І зараз серед нас залишається багато проросійськи налаштованих людей“, – констатувала чеська письменниця.

Ви – кураторка мистецьких проєктів, авторка малої прози. Українські читачі знають вас за романом 2012 року „Житковські богині“. Цей роман став бестселером у Чехії, і вже кілька років перекладений українською мовою. А віднедавна українські слухачі знають вас, як авторку новели про маріупольський пологовий будинок – короткого оповідання, написаного для Чеського Радіо. Цей текст був адаптований і для Українського Радіо. Коли ми адаптували цю новелу для радіоефіру, кілька акторок відмовилися його читати. Настільки це було болісно і страшно заходити в цю тему. Чому ви ризикнули обрати для себе цю тему?

Сама від себе я би ніколи не наважилася написати цей текст. Бо я не настільки добре знаюся на подіях в Україні. Мені важко було писати цей текст, але я погодилася на участь у проекті на прохання Чеського Радіо. Він полягав у зборі реакцій чеських письменників на вторгнення Росії в Україну. Цей проєкт називався „Уламки“, і я ухвалила рішення, використовуючи свій письменницький талант, дати голос комусь, хто вже сам не може говорити. Я вирішила використати свій талант письменниці, щоб допомогти Україні. Насправді, я сама довго сумнівалася, і навіть якийсь час не відповідала на прохання Чеського Радіо. Але мені ніяк не йшла з голови фотографія, на якій вагітну жінку з розбомбленого маріупольського пологового будинку виносять рятувальники. А оскільки у мене на той час була місячна дитина, я добре пам’ятала стан безсилля, коли вагітні не можуть ані рухатися нормально, ані оборонятися. Я думала про цю жінку, не могла про неї забути, і зрештою вирішила написати про неї історію.